ВДВ Великобританії

img_7

В вооружённых силах Великобритании основным воздушн десантным компонентом является 16-я Воздушно- штурмовая бригада. Бригада была роздана 1 сентября 1999года слиянием компонентов расформированных 5-й Воздушно-десантной и  24-й Аэро-мобильной бригад. Штаб и подразделения бригады расквартированыв городе Колчестер. 16-я Воздушно-штурмовая бригада входит в состав 5-й дивизии сухопутных войск Великобритании. В состав бригады входят следующие компоненты:

16-я Воздушно-штурмовая бригада

 Штаб бригады 

 216-й отряд связи 

 Взвод следопытов 

 Армейская авиация 

 3-й полк армейской авиации 

 4-й полк армейской авиации 

 9-й полк армейской авиации 

    Парашютный полк 

 2- й парашютный батальон 

 3-й парашютный батальон 

5-й батальон королевского шотландского полка   

 1-й батальон королевского ирландского полка 

 7-й парашютный полк королевской конной артиллерии 

 23-й полк королевских инженерных войск 

 Полк гвардейской кавалерии 

 Один эскадрон

 13-й Воздушно-штурмовой полк поддержки королевской службы материально-техническогообеспечения 

  7-й Воздушно-штурмовой батальон королевской   инженерной службы 

 16-й медицинский полк непосредственной поддержки 

 156-я рота королевской военной полиции 

 Бригадный парашютный отряд    

БОЕВОЕ ПРИМЕНЕНИЕ ВДВ ВЕЛИКОБРИТАНИИ

           Перша успішна бойова операція британських десантників, відбулася на узбережжі Ла-Маншу й носила скоріше диверсійний, ніж класичний бойовий характер. Рота 2-го парашутного батальйону під командуванням майора Джона Фроста в останню ніч зими 1942 року висадилася зі швидкохідних десантних барж на французьке узбережжя, атакувала німецький радарний пост у містечку Брюневиль, у короткій сутичці ліквідувала охорону й вкрала секретне радарне встаткування (усе, що десантники не змогли взяти із собою, було сфотографовано, а потім приведено в непридатність). Виконавши завдання, група Фроста без бою відійшла до берега й переправилася на судна, що очікували, втративши всього двох чоловік полоненими — останні (радисти) не зуміли відшукати в темряві дорогу до місця збору.

Справжнє бойове хрещення англійські десантники прийняли під час висадки в Північній Африці  . Ця акція стала першою великомасштабною десантною операцією союзників у Другій світовій війні, своєрідною репетицією до майбутнього вторгнення в Європу.

Британські десантники загальною чисельністю близько 1200 чоловік отримали завдання захопити низку важливих аеродромів,штабів і вузлів зв’язку. Крім того, висаджені далеко на лівому фланзі сил вторгнення парашутні десанти повинні були опанувати кількома ключовими пунктами дорогою в Туніс, де групувалися розрізненні німецько-італійські війська. Англійські ПДВ в операції в цілому успішно впоралися зі своїми завданнями. Парашутисти Великої Британії незабаром заслужили в німців прізвисько   — «червоні дияволи».

Перше великомасштабне  застосування 1-ої британської повітряно-десантної дивізії відбулося під час вторгнення на Сицилію. Для її проведення союзники мали більш ніж 1000 транспортних літаків і вантажних планерів, головним чином для перекидання повітряно-десантних частин (8830 чоловік), що брали участь у висадці.

При вторгненні в Південну Італію, з метою забезпечити розгортання союзних військ на Мессинському плацдармі з боку «каблука»Апеннінського півострова зі спеціально виділеного загону кораблів і судів була висаджена 1-a повітряно-десантна дивізія. Тільки невеликі розвідувальні підрозділи були викинуті з парашутами, основна маса сил дивізії, не зустрічаючи опору, вступила на італійський берег як морський десант.

Хоча післявоєнні демобілізації суттєво скоротили британські повітряно-десантні війська, десантники продовжували захищати честь британського прапора у всьому світу: вони розгорталися в Палестині (до 1947 року), у Малайзії, билися на Суецькому каналі під Порт-Саїдом (1956), на Кіпрі (1964), в Адені (1965) і на Борнео.

З 1969-го по 1972 рік їх досить сумнівним образом використали в Північній Ірландії як внутрішні війська. У 1982 році в ході Фолклендського конфлікту, після того як два батальйони парашутного полку наочно продемонстрували усьому світу, що британський повітряний десант і тепер цілком гідний слави своїх знаменитих попередників, героїв Тунісу й Арнема, вони знову виявилися в центрі загальної уваги й визнання.

img_9

Основным соединением английских ВДВ является отдельная парашютная бригада. Она включает парашютные батальоны, лёгкие артиллерийские подразделения и подразделения обеспечения и обслуживания. Численность бригады около 4000 человек, она может иметь до 200 пулемётов, 18 105-мм гаубиц на мехмате и свыше 500 лёгких автомобилей. Таких бригад в Великобритании две — 16-я и 44-я (развёртываемая при возникновении чрезвычайных обстоятельств). Кроме парашютных бригад, в состав английских ВДВ входят 22-й (боеготовый), а также 21-й и 23-й (резервные) диверсионной разведывательные полки.

Для оперативно-тактических перебросок наземных частей и img_10соединений мобильного резерва
Великобритании, в том числе воздушно-десантных частей, предусмотрено выделять силы 46-й транспортной авиационной группы ударного авиационного командования (УАК), имеющей в своём составе свыше 40 военно-транспортных самолётов С-130 «Геркулес». Для более крупных перебросок наземных мобильных сил выделяется до 100 военно-транспортных самолётов различных типов (13 VC-10, 10 «Белфаст» 5 «Комета», 15 «Британия», 16 С-130 «Геркулес» и 31 «Андовер» и другие).

По сообщениям иностранной печати, недавно в Великобритании на базе 16-й парашютной бригады, 46-й транспортной авиационной группы (сил тактической авиационной переброски) и 3-й тактической авиационной группы (авиационной поддержки) было создано объединённое оперативное воздушно-десантное соединение под командованием вице-маршала авиации. Помощником командира назначен армейский офицер из состава воздушно-десантных войск.

ВДВ Великобритании предназначаются в основном для усиления (при чрезвычайных обстоятельствах) английских войск, дислоцированных в ФРГ и на заморских территориях, наращивания военных усилий союзников по НАТО в Европе, особенно на флангах Европейского театра войны (в Дании, Греции и Турции), а также для вооружённого вмешательства во внутренние дела других стран.

Западная печать сообщает, что 16-я парашютная бригада является наиболее боеспособным соединением английских войск. Она находится в постоянной готовности к вылету в два рейса на европейские театры военных действий через 72 ч после получения приказа. Считается, что бригада может самостоятельно нести боевые действия около 7 суток. Непосредственная авиационная поддержка боевых действий делений возложена на 38-ю тактическую авиационную группу, на вооружении которой имеются истребители-бомбардировщики «Фантом» и «Харриер».

При проведении наступательных операций, по взглядам английского командования и опыту учений, 16-я бригада может быть применена в полном составе или отдельными подразделениями в качестве тактического воздушного десанта для захвата важных районов и рубежей.